Прикосновение

На превеликий жаль, я й досі знаю про них дуже мало. Що вони з Одеси, що вони записали два альбоми (це – перший з них), і що скоро вже має вийти третій. Знаєте, якось пізно ввечері до мене заїхав друг. Він сказав, що тільки-но був у клубі на концерті. І там він пив повільний коньяк, і мозок його захлинався од думок, і серце його розривалося від ніжності, і він дивився і слухав, як співають справжні феї. І я точно знаю, що хвиля прозора накрила тоді і його, і цей клуб, і це місто, і цю ніч, яка поволі вступала в свої магічні права. Я знаю це абсолютно точно, бо те ж саме відбулося і наступного вечора, коли я прийшов до того ж самого клубу. Там знову відбувалося це – легкий дотик Flёur. З першими нотами я відчув, як повітря невідворотно обертається на кришталево-прозору, зеленувату воду з гіркуватим присмаком морської солі. Стало настільки затишно, спокійно і ясно, як буває на верхівці гори, коли раптом стихає вітер. Саме так до всіх нас приходять за все життя тільки дві жінки – Смерть та Любов. Далі все може складатися по різному, але перший їхній дотик – я вірю, що він завжди саме такий. Ясний і затишний, з гіркуватим присмаком морської солі.